ХОРОШІ ЧЕРНІВЦІ CHERNIVTSI БУКОВИНА ХЧ – > 130
orig date 2023-11-09 14:31:32
16:40 09-11-2023
Сьогодні в Банченах було гучно. По селу та по Інтернету розносилися голосіння Лонгіна-Жара.
Як відомо правда у кожного своя, а істина одна-єдина. Що ж відбулося насправді?
По-перше, більше півтора року в країні війна. Одні громадяни України воюють і боронять, а інші – намагаються відпетляти від свого обов’язку й прикриваються при цьому своїми правами.
Виходить так, що в Україні всі рівні перед законом, але є деякі хитро зроблені, які вважають себе рівнішими за інших. Такі намагаються втекти з України в жіночому вбранні, ночами перейти кордон в Карпатських горах, оформити за хабар липову інвалідність собі чи родичам.
По-друге, є спритні ділки, які допомагають в цьому. Деякі з них вже засуджені й сидять по тюрмам, деякі чекають своєї черги. Одні ділки вдягнені в спортивні костюми, другі – в ділові, треті – ходять в рясах й прикриваються іменем бога і статусом релігійної організації.
Ділки в рясах вигадали схему – не хочеш служити Україні й захищати її від ворога, то ходи до нас, стань «монахом» чи «послушником» (не безкоштовно, між іншим), ми схоронимо тебе, а ти будеш боронити у складі загонів «тітушок православних».
По-третє, під час війни по всій країні проводяться посилені заходи безпеки на прикордонних територіях. Щодня й щоночі. На Волині, Закарпатті, Галичині, Сумщині, Харківщині, Житомирщині. Їх ціль – не допустити, щоб російська або найнята росіянами нечисть проникала до України.
Буковина – край, звісно, особливий, але не настільки, щоб бути рівнішим серед інших рівних. До сьогоднішнього дня протидиверсійні й антитерористичні перевірки проходили тихо, мирно й спокійно. Ці заходи проводилися в десятках міст, сіл і селищ Буковини. в деяких по кілька разів. Ніде й ніколи не було такої «зради» й «шухеру» як сьогодні у Банченах. Чому?
Бо, по-четверте, ніхто й ніде не надумав прикриватися дітьми-інвалідами, щоб зривати законну діяльність правоохоронних органів під час війни, тим паче вчиняти таке в прикордонному районі.
Але Лонгін-Жар він же особливий. Як планети крутяться навколо сонця, так увесь світ крутиться навколо його персони. Принаймні він так щиро вважає.
Цей ділок в рясі, вже маючи підозру у вчиненні злочину, вирішив використати дітей, щоб зірвати перевірку документів у дорослих громадян України (а може не тільки громадян України, або зовсім громадян не України), які знаходилися не тільки на території монастиря й дитячого будинку, але й на території всього села!!!
І, насамкінець, – не забув Лонгін-Жар про вишеньку на тортику для себе любимого. Знов на весь світ плачем Ярославни голосив про переслідування, про злу владу, про себе доброго й несправедливо ображеного. Мовляв, бачте, як на мене святого й чистого від гріха мирського тиснуть «із-за вєри, із-за царя, із-за отєчєства».
Така поведінка нагадує поведінку спійманого за руку дрібного злодюжки, який щоб писок не натовкли голосно верещить, що всі негідники, які невинну людину тортурам піддають.
Як відомо правда у кожного своя, а істина одна-єдина. Що ж відбулося насправді?
По-перше, більше півтора року в країні війна. Одні громадяни України воюють і боронять, а інші – намагаються відпетляти від свого обов’язку й прикриваються при цьому своїми правами.
Виходить так, що в Україні всі рівні перед законом, але є деякі хитро зроблені, які вважають себе рівнішими за інших. Такі намагаються втекти з України в жіночому вбранні, ночами перейти кордон в Карпатських горах, оформити за хабар липову інвалідність собі чи родичам.
По-друге, є спритні ділки, які допомагають в цьому. Деякі з них вже засуджені й сидять по тюрмам, деякі чекають своєї черги. Одні ділки вдягнені в спортивні костюми, другі – в ділові, треті – ходять в рясах й прикриваються іменем бога і статусом релігійної організації.
Ділки в рясах вигадали схему – не хочеш служити Україні й захищати її від ворога, то ходи до нас, стань «монахом» чи «послушником» (не безкоштовно, між іншим), ми схоронимо тебе, а ти будеш боронити у складі загонів «тітушок православних».
По-третє, під час війни по всій країні проводяться посилені заходи безпеки на прикордонних територіях. Щодня й щоночі. На Волині, Закарпатті, Галичині, Сумщині, Харківщині, Житомирщині. Їх ціль – не допустити, щоб російська або найнята росіянами нечисть проникала до України.
Буковина – край, звісно, особливий, але не настільки, щоб бути рівнішим серед інших рівних. До сьогоднішнього дня протидиверсійні й антитерористичні перевірки проходили тихо, мирно й спокійно. Ці заходи проводилися в десятках міст, сіл і селищ Буковини. в деяких по кілька разів. Ніде й ніколи не було такої «зради» й «шухеру» як сьогодні у Банченах. Чому?
Бо, по-четверте, ніхто й ніде не надумав прикриватися дітьми-інвалідами, щоб зривати законну діяльність правоохоронних органів під час війни, тим паче вчиняти таке в прикордонному районі.
Але Лонгін-Жар він же особливий. Як планети крутяться навколо сонця, так увесь світ крутиться навколо його персони. Принаймні він так щиро вважає.
Цей ділок в рясі, вже маючи підозру у вчиненні злочину, вирішив використати дітей, щоб зірвати перевірку документів у дорослих громадян України (а може не тільки громадян України, або зовсім громадян не України), які знаходилися не тільки на території монастиря й дитячого будинку, але й на території всього села!!!
І, насамкінець, – не забув Лонгін-Жар про вишеньку на тортику для себе любимого. Знов на весь світ плачем Ярославни голосив про переслідування, про злу владу, про себе доброго й несправедливо ображеного. Мовляв, бачте, як на мене святого й чистого від гріха мирського тиснуть «із-за вєри, із-за царя, із-за отєчєства».
Така поведінка нагадує поведінку спійманого за руку дрібного злодюжки, який щоб писок не натовкли голосно верещить, що всі негідники, які невинну людину тортурам піддають.