На порозі усвідомлення українцями своєї ролі…

На порозі усвідомлення українцями своєї ролі провідної нації Європи, ворог фіктивно робить інформаційний реверс до Курської операції. Буцім, ми там втрати великі понесли, командування — недолуге, та і взагалі «ми ж за своє маємо воювати, а не зазіхати на чуже».

Хочу всім нагадати, що Курська операція — безпрецедентна за часів Другої світової війни. росія вела свої війни проти Афганістану, Ічкерії, Грузії, але лише ми спромоглися показати, що росію можна бити і на її території.

Хочу нагадати, що Курська операція стала символом піднесення духу, який, хочу прям акцентувати, на той момент був нижчим нульової позначки в українському суспільстві.

Хочу нагадати за швидке просування ворога на Донеччині, де Курська операція відіграла фактор відтягування противника.

Очевидно, що всюди є людський фактор, але перш ніж розповідати, як має бути і як не має бути, — потрібно самому спробувати зробити.

В ролі комбата в мене були операції, де нерви не те що не витримували… На плаву тримала лише думка про те, що відсутність стабільного управління поставить під удар особовий склад. Але щоразу під час АПД я розумів, що варіантів то і не багато було.

Чи хотілося мені на кожному етапі розігнати зраду, звинуватити ГШ в усіх смертних гріхах і показати, що я «свій», а вони «чужі»? Збрехав би, якби сказав, що ні. Проте є такий термін, як дешеве лідерство. Воно передбачає формування образу лідера не на здобутках, а на критиці всіх, окрім себе, пошуку винних згори.

При цьому я не заперечую те, що винні згори теж дуже часто бувають — це спричинено застарілими принципами управління і небажанням до гнучкості та адаптації до реальних умов.

Проте, зовсім іншого забарвлення це набуває в контексті персональної демонізації окремих осіб, що безумовно може грати на руку лише ворогу.

Будь-яка солдатська правда допустима лише тоді, коли це не ставить під сумнів необхідність ведення подальшої війни, але саме ті тези, які розповсюджуються деякими «списаними» ораторами солдатської правди, є причиною власного морального виправдання дизертирства.

Наша війна — священна. Це війна за виживання, а не за політичні девіденти окремих осіб. Памʼятайте це, перш ніж репостити і писати про те, у чому не маєте жодного розуміння.